У 2024 - 2025 навчальному році навчання хімії у закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392.
Вивчення хімії спрямоване на формування в
учнів наукового світогляду, хімічної культури як складника загальної культури
сучасної людини і розвитку їхнього творчого потенціалу задля успішної
соціалізації в сучасному суспільстві.
Навчальні програми
Відповідно до Концепції реалізації державної
політики у сфері реформування загальної середньої освіти в 2024-2025
навчальному році інваріантна складова навчання хімії здійснюватиметься за
такими програмами:
8- 9
класи - Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Хімія. 8-9 класи,
затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804.
8-9 класи з поглибленим вивченням хімії - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 №
983.
Програма з хімії для
10-11 класів закладів загальної середньої
освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Програма з хімії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена
наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Особливості програм
Програми позбавлені поурочного поділу.
Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність
розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не
порушувалась логіка його викладу.
Варіативна складова навчальних
планів до типових освітніх програм може використовуватись на підсилення
предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї
чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується
у календарно-тематичному плануванні, який погоджується керівником навчального
закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках
класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого
використано зазначені години.
Курси за вибором і
факультативи
Одним із шляхів диференціації та
індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за
вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента
змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.
Зміст програм курсів за вибором і
факультативів, як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення,
є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих
програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором
(факультативу), інтереси та здібності учнів, можливості навчально-матеріальної
бази закладу освіти.
Окремі розділи запропонованих у збірниках
програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що
навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення
факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати
для викладання курсів за вибором.
В освітньому процесі заклади
загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що
має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради
з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної
літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням https://goo.gl/93BNko
Кількість годин на
вивчення хімії
Відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН
України від 20.04.2018 № 405 у всіх закладах загальної середньої освіти хімія вивчається:
у 7 класі - 1година на тиждень,
у 8 класі - 2 години на тиждень,
у 9 класі - 2 години на тиждень,
Відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженої наказом МОН
України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:
на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години на
тиждень;
на профільному рівні в 10 класі 4 годин на
тиждень.
на рівні стандарту в 11 класі 2 години на
тиждень;
на профільному рівні в 11 класі 6
годин на тиждень.
Плануючи навчальний процес,
рекомендуємо в календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких
ґрунтується подальше опрацювання навчального матеріалу. Це дозволить без
порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета,
концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну
самостійну роботу учнів в умовах можливого дистанційного навчання.
Ключові теми курсу хімії 7 класу:
Вивчення
хімії у 7-х класах закладів загальної середньої освіти
здійснюватиметься
за Державним стандартом базової середньої освіти, що
затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року
№
898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої
освіти»
[7], з 2024-2025 навчального року.
Розподіл
навчальних годин на вивчення навчального
предмета
«Хімія» у 7-х класах має відбуватися відповідно до Типової освітньої
програми
для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства
освіти і науки України від
19.02.2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої
програми
для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (у редакції наказу
Міністерства
освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до
Типової
освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої
освіти»)
[17].
Рекомендовано: під час розподілу навчального навантаження враховувати
особливості освітнього процесу, які зазначені в
освітній програмі
закладу,
освітні втрати та індивідуальні освітні потреби учнів.
Навчання предмета «Хімія» у
7-х класах має
відбуватися
за однією з 2-х модельних навчальних програм, зокрема:
– модельна навчальна програма «Хімія. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої
освіти (авт. Лашевська Г.А.) (http://surl.li/tzeha);
– модельна навчальна програма «Хімія. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої
освіти (авт. Григорович О.В.) (http://surl.li/tzehi).
Звертаємо
увагу, що модельну навчальну програму обирає вчитель хімії, із
урахуванням
логіки її побудови, ґрунтуючись на хімічному складнику, що
опанували
учні у 5-6-х класах, під час вивчення інтегрованого курсу природничої
освітньої галузі, освітніх
потреб учнів тощо.
Акцентуємо
увагу, що у 5-6-х класах, вивчаючи інтегрований курс
природничої
освітньої галузі, учні вже мали можливість одержати початкові
хімічні
знання з окремих питань, оскільки кожна з модельних навчальних
програм має хімічний складник,
що інтегрується з біологічним, фізичним,
географічним
та астрономічним компонентами. Так, аналізуючи зміст
модельних
навчальних програм, маємо зазначити, що здобувачі освіти
ознайомилися
з поняттями «тіло», «речовина», «атом», «молекула»; розглядали
фізичні
властивості тіл та досліджували фізичні властивості речовин; набували
уявлення
про будову речовин та їх можливі агрегатні стани; ознайомилися із
явищем дифузії; досліджували
чисті речовини і суміші (однорідні та неоднорідні),
способи розділення сумішей, просіювання,
відстоювання, фільтрування,
випаровування.
На початку навчального року, щоби визначити рівень сформованості в учнів предметних
(хімічних)
компетентностей та, виходячи із результату, скоригувати календарно-
тематичне
планування, виділивши достатню кількість годин на повторення.
Результати
такого діагностування рекомендуємо не вносити до класного журналу і
не
враховувати під час оцінювання за перший семестр.
Обираючи
модельну навчальну програму з хімії, кожен учитель має
усвідомлювати,
що за цією навчальною програмою він буде працювати
щонайменше
протягом трьох років (повний цикл базового предметного
навчання)
і не зможе змінити її всередині циклу, зокрема при переході з 7-го до
8-го,
або з 8-го до 9-го класів, оскільки кожна з них має особливості щодо
реалізації
вимог Державного стандарту базової середньої освіти [7] та різну
послідовність
досягнення навчального результату учнями на кінець циклу
базового
предметного навчання. Для
класів, які тільки будуть
розпочинати
вивчення хімії у 2025 році, учитель зможе обрати програму іншого
автора.
У такому разі, у закладі освіти певний період часу вивчення навчального
предмета
«Хімія» буде відбуватися за різними програмами.
До обрання модельної навчальної програми
учителю
рекомендуємо
підійти свідомо, і проаналізувати:
‒
логіку побудови навчального матеріалу (послідовність навчальних тем,
що
розкривають зміст навчального матеріалу);
‒
пропоновані авторами види навчальної діяльності, що забезпечують
діяльнісний
підхід до організації процесу навчання;
‒ тематику дослідницьких робіт
та можливість їх реалізації, із
урахуванням
матеріально-технічної бази кабінету хімії;
‒
навчально-методичне обладнання, що забезпечує і полегшує реалізацію
ідей,
закладених до модельної навчальної програми.
Зміст
навчального предмета «Хімія», що пропонують вивчати у
7
класі кожен із авторів.
За
модельною навчальною програмою «Хімія.
7-9 класи» для закладів
загальної
середньої освіти автора Григоровича О.В., у 7-х класах запропоновано
вивчення
чотирьох тем, зокрема: «Хімія. Перші
кроки», «Від хімічних елементів
до
хімічних сполук», «Досліджуємо речовини та суміші», «Моделюємо фізичні
та хімічні явища».
Під час вивчення теми «Хімія. Перші кроки (розвиток уміння безпечного
хімічного
експерименту)» учні мають бути ознайомлені з правилами безпеки під
час
роботи в кабінеті хімії, лабораторним обладнанням і базовими операціями з
речовинами,
методами дослідження природи (вимірювання, спостереження й
експерименту).
У темі «Від хімічних елементів до хімічних сполук»
формуватимуться знання про
будову атома та утворені ними хімічні
елементи,
періодичну система хімічних елементів та розташування в ній
металічних
і неметалічних елементів, прості речовини метали й неметали,
хімічні
формули та складні речовини. Вивчення фізичних властивостей речовин,
дисперсних
систем (розчини, аерозолі, суспензії, емульсії), властивостей
речовин
у сумішах та способи розділення сумішей, масової частки компонентів
у
суміші відбуватиметься у темі «Досліджуємо речовини та суміші».
Завершиться
вивчення хімії у 7-х класах, за цією модельною навчальною
програмою, темою «Моделюємо фізичні та хімічні явища», у якій обумовлено
розгляд фізичних і хімічних
явищ, хімічних реакцій із записом схем та рівнянь
хімічних
реакцій, а також формування знань і уміння застосовувати закон
збереження
маси речовин.
Альтернативна
модельна навчальна програма «Хімія. 7-9
класи» для
закладів загальної середньої
освіти автора Лашевської Г.А. має дещо іншу логіку
побудови
змісту, а саме: «Здобуваємо й застосовуємо хімічні знання безпечно»,
«Досліджуємо й моделюємо
речовини, механічні суміші й системи речовин»,
«Досліджуємо і класифікуємо
речовини».
Вивчення теми «Здобуваємо й
застосовуємо хімічні знання безпечно» має
розпочатися
розглядом хімії, як природничої науки, ознайомленням із шкільною
хімічною
лабораторією та правилами безпечної роботи в ній, науковими
методами
дослідження природи та інженерного дизайну в хімії, а також
формуванням
умінь планувати та протоколювати хімічні дослідження,
виготовляти
хімічну та косметичну продукцію. У темі «Досліджуємо й
моделюємо
речовини, механічні суміші й системи речовин» обумовлено
формування
знань та умінь щодо: фізичних властивостей чистих речовин;
принципів
та ознак проходження фізичних та хімічних змін речовин; складу та
властивостей
механічних сумішей і систем речовин, дисперсних систем
(суспензії, емульсії,
аерозолі, гелі тощо); фізичних способів розділення
механічних сумішей і систем
речовин; фізичних і хімічних змін речовин.
Завершується
вивчення хімії у 7-х класах темою «Досліджуємо
і класифікуємо
речовини», під час вивчення
якої учні мають ознайомитися з об’єктами
мікросвіту
(атомами і молекулами), хімічними елементами та їхніми символами,
хімічними
формулами та поняттями про відносну атомну і молекулярну маси.
У
кожній із модельних навчальних програм авторами запропоновано
орієнтовні
види навчальної діяльності, що, у свою чергу, мають сприяти
реалізації
компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та
інтегрованого
підходів. Значний акцент робиться на організацію дослідницької
діяльності,
моделювання, виконання навчальних проєктів, запропоновано теми
для
опрацювання й обговорення в групах.
Звертаємо
увагу, що обрана вчителем хімії модельна навчальна програма
має
бути конкретизована у навчальну програму, що затверджується рішенням
педагогічної
ради закладу освіти. Навчальна програма оформлюється за зразком
модельної
навчальної програми, проте в ній має бути конкретизований зміст
навчального
предмета «Хімія», а саме: розширено або ущільнено зміст окремих
розділів
чи тем, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення,
запити
батьків тощо; доповнено програму регіональним компонентом (за
потреби);
доповнено/частково змінено тематику дослідницьких робіт; вилучено
окремі питання, із метою
уникнення надмірної деталізації змісту навчального
матеріалу;
зазначено кількість годин на вивчення кожної з тем, конкретизовано
опис
результатів навчання в обсязі, не меншому, ніж визначено у модельній
навчальній
програмі. Загальний обсяг змін у навчальній програмі, у порівнянні з
модельною
навчальною програмою, може бути не більшим 20% [20].
На
основі навчальної програми, учитель складає календарно-тематичне
планування,
передбачивши, на початку навчального року, час на повторення і
коригування
знань учнів, зважаючи на освітні втрати. Кількість потрібних годин
для
цього рекомендуємо визначити, ґрунтуючись на результатах діагностичної
роботи.
Звертаємо увагу, що на сайті Всеукраїнської школи онлайн розміщено
роботи
для первинного (http://surl.li/twhvg) та вторинного (http://surl.li/twhvr)
діагностування
у вигляді тестування за курс 5-6-х класів. Використавши їх,
учитель
може визначити освітні втрати, перевірити рівень сформованості в учнів
ключових
і предметної компетентностей, та спланувати, відповідно, початок
навчального
року. Також рекомендуємо структурувати планування таким чином,
щоби
його можна було коригувати протягом року, у випадку виникнення
необхідності.
Зміст
модельної навчальної програми та навчальної програми реалізується
за
допомогою навчально-методичного забезпечення, що має гриф Міністерства
освіти
і науки України і його перелік постійно оновлюється на сайті Інституту
модернізації
змісту освіти (http://surl.li/ucvlm). Також, на цьому сайті в
електронній
бібліотеці можна переглянути підручники з навчального предмета
«Хімія»
різних авторів та авторських колективів у форматі pdf-файлів, а на
платформі
IZZI (https://ua.izzi.digital/#/) –
електронний варіант підручника
«Хімія. 7 клас» авторів Григоровича О.В. та Недоруба О.Ю.
Акцентуємо
увагу, що протягом навчального року, провідною на уроках
хімії
має бути дослідницька діяльність учнів, що спрямована на досягнення
обов’язкових
результатів навчання, визначених Державним стандартом базової
середньої
освіти [7], зокрема: пізнання світу природи засобами наукового
дослідження;
опрацювання, систематизація та представлення інформації
природничого
змісту; усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, роль
природничих
наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться для
забезпечення
сталого розвитку суспільства; розвиток власного наукового
мислення,
що набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту.
Звертаємо
увагу, що основними видами оцінювання результатів досягнення
здобувачів
освіти є формувальне та підсумкове. Воно здійснюється відповідно до
Державного
стандарту базової середньої освіти, за рекомендаціями щодо
оцінювання
результатів навчання здобувачів освіти (наказ Міністерства освіти і
науки
України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій
оцінювання
результатів навчання») [10]. Також, під час організації системи
оцінювання
з навчального предмета, рекомендуємо керуватися методичними
рекомендаціями
щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної
середньої
освіти в умовах воєнного стану в Україні (наказ Міністерства освіти і
науки
України від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних
рекомендацій
щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної
середньої
освіти в умовах воєнного стану в Україні» зі змінами від 13.06.2024
№ 836) [9].
Цифровізація системи освіти,
що стрімко набирає обертів, дає можливість
урізноманітнити
уроки хімії за допомогою використання цифрових освітніх
ресурсів,
як в очному, так і в дистанційному форматах навчання. Із прикладами
таких
ресурсів та, розроблених на їх основі, завдань рекомендуємо
ознайомитися,
опрацювавши методичні рекомендації щодо використання
цифрових
освітніх ресурсів у процесі
навчання учнів закладів загальної середньої освіти.
Для надання методичної допомоги учителям хімії області, проведено ряд методично -практичних занять..
Коригуюче
навчання
На початку
навчального року запровадити «коригуюче навчання» для повторення вивченого
матеріалу за минулий рік. Учителю необхідно провести безоціночні діагностичні
роботи (усні співбесіди) опитування в 8-11-х класах з метою визначення рівня
засвоєння матеріалу учнями за минулий навчальний рік. Відповідно до
результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації
окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо.
Тривалість періоду «коригувального навчання» кожен учитель визначає самостійно
після проведення діагностичних робіт і внесення змін до календарно-тематичного
плану.
Рекомендуємо
під час повторення навчального матеріалу у 8-9 класах скласти з учнями
узагальнюючі блок-схеми, опорні конспекти, ментальні карти тощо, які б давали
можливість здобувачам освіти цілісно сприймати інформацію, використовуючи зорову,
слухову та механічну пам’ять, а також встановлювати причинно-наслідкові та
міжпредметні зв’язки.
Програмою з
хімії для 10 класу (рівень стандарту) передбачено вивчення класів органічних
сполук, окремі представники яких вивчалися у ІІ семестрі 9 класу. Враховуючи
це, рекомендуємо розпочати повторення зі складання загальної схеми класифікації
органічних сполук, використовуючи в якості прикладів представників (метан,
етен, етин, метанол, етанол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль,
целюлоза тощо), що вивчалися учнями під час дистанційного навчання. Надалі
опрацьовувати навчальний матеріал за програмою 10 класу, повторюючи та
поглиблюючи знання складу, будови, фізичних та хімічних властивостей, способів
добування та застосування органічних сполук.
Особливістю програми з хімії для 11 класу (рівень
стандарту) є вивчення загальної та неорганічної хімії. Враховуючи, що під час
дистанційного навчання здобувачі освіти вивчали теми «Синтетичні і
високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі» й
«Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин», які за змістом
здебільшого теоретичного спрямування, рекомендуємо спланувати опрацювання
навчального матеріалу так, щоб учні під час виконання домашнього завдання
готували повідомлення, виконували інформаційні проєкти, розробляли узагальнюючі
схеми, які потім презентували на уроці.
Формування ключових і предметних компетентностей на уроках
хімії
Подальший
освітній процес необхідно спрямувати на формування ключових і предметних
компетентностей відповідно до навчальної програми, а саме:
1.
Завданням кожного
уроку має стати досягнення учнем певного результату навчання (набуття,
формування чи розвиток) визначених умінь, навичок, ставлень, цінностей,
зазначених у розділі «Очікувані результати навчання».
2.
Змінити підходи до
конструювання і проведення навчальних занять - від трансляції готових знань
учителем до методик, які дозволять учням самостійно здобувати знання під час
навчальної діяльності; формувати уміння їх застосовувати у різних ситуаціях, генерувати
і продукувати ідеї або нові знання; висловлювати власну точку зору щодо певних
процесів чи явищ тощо.
3.
Приділити більше уваги
методам наукового пізнання хімії, ролі спостереження й експерименту. Формувати
в учнів дослідницькі вміння і навички щодо постановки проблеми, формулювання
гіпотези, планування експерименту, пошуку методик дослідження, реалізації
експерименту, роботи з хімічним і вимірювальним обладнанням, обробки
результатів і формулювання висновків.
4.
В організації
освітнього процесу раціонально застосовувати способи дій, методи і засоби
навчання, використовувати активні та інтерактивні технології: групової роботи,
проблемного навчання, дидактичних ігор, проектної діяльності тощо.
5.
Упродовж року учень
обов’язково повинен виконати один навчальний проєкт (індивідуально чи в групі)
або за бажанням взяти участь у кількох проєктах. Для ефективної організації
роботи учнів над проєктом учителю необхідно завчасно, на початку теми, в якій
плануються проєкти:
-
ознайомити учнів з
темами навчальних проєктів;
-
зазначити строки
виконання проєкту, можливу дату захисту;
-
розробити та надати
перелік вимог, критеріїв, які обов’язково оцінюються в проєкті;
-
запропонувати учням
план роботи над проєктом: інформаційний пошук, фіксування джерел інформації;
-
допомогти у визначенні
мети та завдань над проєктом;
-
пояснити, як зробити
висновки до роботи, підготувати презентацію. Орієнтовні теми (для вибору)
проєктів наведено в навчальних програмах.
6.
Застосовувати в
урочній та позаурочній роботі сучасні інформаційно - комунікаційні технології,
цифрові лабораторновимірювальні комплекси тощо, що сприятимуть активізації
пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні знань
та дозволять формувати інформаційно- цифрову компетентність.
Розвиток інформаційно-цифрових
технологій в усьому світі спонукає до запровадження в освітніх закладах двох
актуальних напрямів роботи: формування медіаграмотності та впровадження
STEM-освіти.
Для ефективної
реалізації першого напряму рекомендуємо опрацювати посібник «Медіаграмотність
на заняттях з хімії» авт. Григорович О.В. (https://bit.ly/36PjEHR).
У навчальному
виданні запропоновано короткі теоретичні відомості про різні аспекти
медіаграмотності, статті хімічного контенту та тлумачення до них, завдання,
зазначено теми уроків, під час яких доцільно використати цей матеріал.
Другий напрям
реалізує Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), зміст
якої спрямований на формування критичного, логічного та математичного мислення,
розуміння природи і сучасних технологій. Пропонуємо ознайомитися зі змістом
Концепції, врахувати рекомендації під час проведення навчальних занять (https://bit.ly/36SqAnv),
розглянути можливість поповнення кабінетів хімії цифровими лабораторно-
вимірювальними комплексами, що дозволять реалізувати STEM-освіту на місцях.
7.
Акцентуємо увагу, що
оновлення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів з хімії повинно
відбуватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
29.04.2020 № 574 «Про затвердження типового переліку засобів навчання та
обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій» (https://bit.ly/3zjnQvF).
У сучасному світі
зростають вимоги до особистості, її мобільності, ініціативності, здатності до
самовизначення й самореалізації. Сьогодні необхідними є вже не самі знання, а
знання про те, де і як їх застосувати. Ще важливіші знання про те, як
інформацію одержати, інтегрувати або створити нову. Особливе значення має не
стільки знання учнями великого обсягу фактологічного матеріалу, скільки вміння
їм оперувати, здійснювати творче перенесення. Перед учителем постає завдання
організувати навчальний процес так, щоб учні були не пасивними слухачами, а
активними учасниками процесу отримання і застосування інформації. Для
досягнення цієї мети необхідний підхід, який надасть можливість створити
ситуацію успіху, сприятиме розвитку в учнів розумових процесів, підвищуватиме
усвідомленість сприйняття інформації, формуватиме інтерес і позитивну мотивацію
до навчання.
Формування і розвиток цих якостей починається
у шкільному віці. Цьому сприяє упровадження компетентнісного, діяльнісного та
особистісно орієнтованого підходів. Орієнтація освіти на ці підходи потребує
упровадження нових методів навчання, що передбачають практичну діяльність
учнів. Особливу роль у цьому відіграють навчальні проєкти. Під час виконання
навчального проєкту посилюється практична спрямованість навчання хімії. Учні
навчаються застосовувати набуті знання в ситуаціях, характерних для
повсякденного життя, інтегрувати знання з природничих наук для пояснення
природних явищ, процесів, що відбуваються в організмі людини, зміни
екологічного стану довкілля тощо. Орієнтовні теми проєктів (для вибору)
наведено в навчальних програмах. Упродовж року учень обов’язково має виконати
один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий) із предмета. Окрім цього,
учні можуть брати участь і виконувати за бажанням кілька проєктів.
Зміни, що відбуваються у сучасному
суспільстві, також диктують підвищені вимоги до випускників закладів загальної
середньої освіти та мають акцентувати увагу вчителів на формуванні
школяра-дослідника. Однією із основних цілей навчання має бути формування в
учнів дослідницьких умінь і навичок.
Дослідницький метод у навчанні - метод
залучення учнів до самостійного і безпосереднього спостереження, на основі
якого встановлюватимуться зв’язки предметів і явищ, робитимуться висновки,
пізнаватимуться закономірності. Внесення елементів дослідження в освітній
процес сприятиме вихованню в учнів активності, ініціативності, допитливості і
розвиватиме їхнє мислення, заохочуватиме їх до самостійного пошуку та
відкриття.
Інформаційно-комунікаційна компетентність є
ключовою для сучасної людини. Володіння цією компетентністю є важливою
складовою успішного навчання у школі та впродовж життя, подальшого професійного
розвитку. Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що на
сьогодні є надактуальним, сприятиме активізації пізнавальної діяльності учнів,
розвитку їхньої самостійності в опануванні знань, посиленню позитивної
мотивації навчання та дозволить формувати інформаційно-цифрову компетентність.
Електронні освітні ресурси дають змогу унаочнити навчальний зміст, зокрема той,
що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів, недоступних для
спостереження в умовах шкільної лабораторії.
Учитель під час підготовки до уроків має
враховувати, що сучасний учень добре орієнтується в інформаційному просторі,
вміє швидко відшукати потрібну інформацію в інтернеті, добре обізнаний з новим
програмним забезпеченням, а також має низку додатків у своєму смартфоні, які
дають змогу досить швидко розв’язати завдання, використовуючи інноваційні
методи.
Важливим джерелом знань, засобом створення
проблемних ситуацій, розвитку мислення і допитливості має стати розв’язування
задач компетентнісного спрямування.
Усі розуміють відмінності між звичайними
завданнями й задачами і завданнями й задачами компетентнісного спрямування.
Основна відмінність між ними полягає у тому, що в першому випадку відбувається
перевірка окремих складників (знання або вміння). Наприклад, складання рівнянь
реакцій, здійснення обчислень, знаходження правильних відповідей у тестових
завданнях. У другому випадку перевіряється предметна компетентність загалом, а
пошук правильної відповіді вимагає вміння застосувати освітні надбання і
головне - це вміння приймати рішення.
Компетентнісно орієнтовані
завдання мають навчити учня: знаходити потрібну інформацію; вилучати головне з
прочитаного або почутого; точно формулювати свої думки; планувати власні дії;
вибирати спосіб дії у певних ситуаціях; оцінювати отриманий результат і
критично ставитися до нього; самоорганізовуватися; застосовувати знання,
вміння, навички. Завдання такого типу характеризуються діяльнісним
спрямуванням, моделюванням життєвої ситуації, актуальністю питання, що
розглядається, і наявністю стимулу, змісту й інформації. Навчальні задачі
міжпредметного змісту (контекстні задачі) пов’язані з життєвими ситуаціями та загальнокультурними
цінностями. Контекстні задачі, як спосіб актуалізації особистісного потенціалу
учня, пробуджують пошукову активність і усвідомлення цінності знань з предмета,
що вивчається, зокрема хімії.
Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки
зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах
Відповідно до Листа Міністерства
освіти і науки України №1/9-529 від 27.12.00 «Орієнтовні вимоги до виконання
письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11
класах» з хімії передбачено:
Основними видами класних і
домашніх письмових робіт є:
-
розв’язування задач і
вправ;
-
оформлення результатів
оформлення лабораторних і практичних робіт відповідно до навчальних програм;
-
складання таблиць, схем,
написання рефератів;
2.
Кількість тематичних
контрольних робіт
Для запобігання перевантаження
учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком,
складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями.
Впродовж одного робочого дня учні
можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а
протягом тижня - не більше, ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт в
кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом семестру,
не допускаючи накопичення наприкінці семестру, навчального року.
3.
Кількість і
призначення учнівських зошитів
Для виконання усіх видів
письмових робіт з хімії потрібно мати такі зошити: один для класних і домашніх
робіт, другий - для лабораторних і практичних робіт.
Для контрольних робіт
передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються в школі протягом
навчального року.
4.
Оцінка за ведення
зошитів з хімії не виставляється.
Рекомендуємодотримуватись
основних вимог згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 02 серпня
2024 року №1093 << Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання >>
Основні функції
оцінювання є формувальна, констатувальна ,діагностувальна ,коригувальна
орієнтувальна ,мотиваційно -стимулювальна, розвивальна, прогностична. Виховна. Основними видами
оцінювання є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання, та державна
підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Відповідно до наказу Міністерства
освіти і науки України від 03.06.08 №496, основними видами оцінювання
навчальних досягнень є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне),
державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів у системі загальної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 21.08.13 №1222.
Поточна оцінка виставляється до
класного журналу в колонку з написом, що засвідчує дату проведення заняття,
коли здійснюється оцінювання.
Тематична оцінка виставляється на
підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля) з урахуванням
поточних оцінок, результатів виконання різних видів робіт (практичних,
самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності учнів. Проведення
окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання
не передбачається.
Тематична оцінка виставляється в
класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Мінімальна
кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік
повинна бути така:
Необхідність збільшення кількості
тематичних визначається вчителем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної
роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт
(зошиті для контрольних і практичних робіт) або на окремих аркушах та
зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем практичних
і контрольних робіт необов’язкове.
Якщо учень був відсутній на
уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у
колонці з написом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична
оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється
без дати до класного журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.
Якщо учень був відсутній на
уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи
ІІ семестр виставляється н/а (не атестований).
Семестрова оцінка може підлягати
коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з
написом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення
скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили
бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати,
запис у колонку Скоригована не ставиться.
Річна оцінка виставляється до
журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через 3
дні після виставлення оцінки за ІІ семест
Оцінка за ведення зошитів з хімії
не виставляється.
Про обсяг і характер домашніх завдань з
хімії
Відповідно до наказу Міністерства
освіти і науки України від 29.10.07 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх
завдань з хімії», домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові;
індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання,
розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що
направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю,
співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно- варіативного та творчого
характеру.
Згідно з Державними санітарними
правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально- виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), обсяг
домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх утримання не
перевищували у 7-9 класах - 3 години, у 10-11 класах - 4 години.
Домашні завдання не рекомендується
задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Місце подачі домашнього завдання
може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього
завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в
повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання;
учительне встигає пояснити суть домашнього завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:
фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір
форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.
Типовий перелік реактивів для використання під час
проведення хімічного експерименту
Відповідно до
Наказу Міністерства освіти і науки України №574 від 29 квітня 2020 року «Про
затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних
кабінетів і STEM - лабораторій» затверджено новий перелік реактивів для
загальноосвітніх навчальних закладів.
В Наказі також
вказується визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і
науки України від 22 червня 2016 року №704 «Про затвердження Типового переліку
засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для
кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних
закладів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2016 року за
№1050/29180.
В таблиці 7
Типового переліку перелічено обладнання, яке повинно бути в кабінеті хімії
відповідно до нових вимог: цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального
призначення (демонстраційні, посуд, обладнання, колекції, моделі, набори,
графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали). З даним наказом
можна познайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України.
З нового Типового переліку вилучена значна кількість реактивів. Нижче
подаємо перелік реактивів, які рекомендовано для використання. Їх можна
придбати по домовленості в таких фірмах по доставці реактивів: СФЕРА СІМ
(м.Львів, вул. Городоцька), Система оптимум (м.Львів, вул. Грунтова, 1).
|
Назва
речовини (реактиву) |
Особлива відмітка |
Група
зберіганн |
Дія речовини на організм |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Неорганічні речовини |
|||
|
Залізо
відновлене (порош.) - 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Залізо
(ошурки або дріт) - 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Йод крист. -
0,05кг (додатковий |
хх |
7 |
Хімічний опік |
|
Йод.
Спиртовий розчин 5% - 0,02 л |
хх |
7 |
Хімічний опік |
|
Магній
металічний (порош.) - 0,05 кг |
х |
2 |
- |
|
Натрій
металічний (в гасі або плавл.)- |
х |
2 |
Хімічний опік |
|
Фосфор
червоний (гермет упаковка) - |
х |
5 |
Захворювання
шкіри |
|
Цинк
металічний (гран.) -0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Цинк (пил) -
0,,1 кг |
х |
8 |
- |
|
Мідь
(шматочки мідного дроту) - 0,1 |
|
8 |
- |
|
Оксиди, гідрооксиди |
|||
|
Кальцій оксид
(герм.упаковка)- 0,2 кг |
хх |
7 |
0,2 г і вище -
|
|
Калій
гідроксид (твердий) - 0,05 кг |
хх |
7 |
Хімічний опік |
|
Купрум(ІІ)
оксид (порош.) - 0,1 кг |
х |
8 |
Ураження шкіри |
|
Магній оксид
- 0,05 кг |
|
8 |
- |
|
Манган(ІУ)
оксид (порош.) - 0,05 кг |
|
6 |
- |
|
Натрій
гідроксид (твердий) - 0,2 кг |
хх |
7 |
Хімічний опік |
|
Ферум(ІІІ)
оксид - 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Солі |
|||
|
Амоній
нітрат, 0,1 кг |
хх |
6 |
Канцероген |
|
Амоній
хлорид, 0,2 кг |
|
8 |
- |
|
Амоній дихромат,
0,2 кг |
хх |
7 |
На шкірі - виразки, 1 г внутрішньо - |
|
Аргентум
нітрат, 0,05 кг |
хх |
7 |
Канцероген |
|
Барій нітрат,
0,1 кг |
хх |
7 |
0,2
г і вище внутрішньо - смертельна доза |
|
Кальцій
карбонат - 0,1кг |
|
8 |
- |
|
Кальцій
хлорид - 0,2 кг |
|
8 |
- |
|
Кальцій карбід (водонепроникна упаковка) - 0,2 кг |
|
|
- |
|
Калій нітрат |
|
8 |
- |
|
Калій
дихромат (дод. реактив) - 0,2 кг |
хх |
7 |
1 г внутрішньо - смертельна доза |
|
Калій тіоціанат (роданід) -додатковий реактив - 0,05 кг |
х |
7 |
30
г внутрішньо - гострий психоз |
|
Калій гексаціаноферат(ІІ) (жовта кров’яна сіль), дод.
реактив - 0,1 кг |
хх |
7 |
Під
дією шлункового соку розклад. до |
|
Калій гексаціаноферат(ІІІ) (червона кров'яна сіль, дод.
реактив) - 0,2 кг |
хх |
7 |
Під
дією шлункового соку розклад. до |
|
Калій бромід
- 0,1 кг |
хх |
8 |
- |
|
Калій йодид -
0,1 кг |
хх |
8 |
- |
|
Купрум(ІІ) сульфат пентагідрат (мідний купорос) - 0,5 кг |
|
8 |
- |
|
Літій хлорид
(додатковий реактив) - |
|
8 |
- |
|
Магній
сульфат • 7H2O - 0,05кг |
|
8 |
- |
|
Магній нітрат
- 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Манган(ІІ) сульфат (додатковий реактив) - 0,05 кг |
х |
8 |
Погіршення
заживлення мікротравм, подразнення ураженої шкіри |
|
Натрій
етаноат (ацетат) - 0,2 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій
карбонат - 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій хлорид
- 1 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій
гідрогенкарбонат - 0,5 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій силікат або натрій силікат нонагідрат (додатковий
реактив) - 0,05 |
|
8 |
- |
|
Натрій
сульфід - 0,05 кг |
х |
7 |
3-5
г і вище - смертельна доза |
|
Натрій
сульфат - 0,05 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій
ортофосфат - 0,1 кг |
|
8 |
- |
|
Натрій
тіосульфат пентагідрат. Фіксанали
(стандарт-титри) - |
|
8 |
- |
|
Нікель(ІІ)
сульфат - 0,05 кг |
хх |
7 |
Канцероген |
|
Ферум(ІІІ) хлорид або ферум(ІІІ) хлорид
нонагідрат - 0,05 кг |
х |
8 |
- |
|
Ферум(ІІ) сульфат або ферум (ІІ) сульфат гептагідрат -
0,05 кг |
|
8 |
- |
|
Цинк хлорид,
0,05 кг |
|
8 |
Шлункові
розлади |
|
Трилон Б.
Динатрієва сіль ЕДТА. Фіксанали
(стандарт - титри) - |
|
|
|
|
Кислоти |
|||
|
Нітратна
кислота ( 50%) |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Сульфатна кислота (сірчана кислота) (10 %) - 0,5л |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Хлоридна кислота (соляна кислота) (10%) - 0,5 л |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Етанова
кислота харчова (9% розчин) |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Оцтова
есенція - 0,2 л |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Лимонна кислота |
|
7 |
Хімічний опік |
|
Кислота щавлева
- фіксанали (стандарт - титри)_________________________ |
|
|
|
|
Органічні речовини |
|
||
|
Гліцерол -
100 мл |
|
8 |
- |
|
Глюкоза - 0,2
кг |
|
8 |
- |
|
Парафін
медичний - 0,05 кг |
|
8 |
- |
|
Кислота
аміноетанова (гліцин) - 0,1 кг |
|
5 |
- |
|
Спирт етиловий (етанол) - не менше 70% - 500 мл |
х |
4 |
Наркотик |
|
Ізопропанол
(пропан - 2-ол) - 500 мл |
|
|
|
|
Додециловий
спирт або деканол - 0,1 |
|
|
Подразнення
очей |
|
Етаналь - 25
мл |
|
|
- |
|
Сахароза -
0,2 кг |
|
8 |
- |
|
Крохмаль |
|
8 |
- |
|
Дихлороетан -
0,2 л |
хх |
7 |
У
вигляді парів сильне отруєння |
|
Матеріали |
|||
|
Активоване
вугілля |
|
5 |
|
|
Індикатори сухі: Лакмус- 0,05 кг Фенолфталеїн - 0,05 кг Метилоранж - 0,05
кг |
|
|
|
|
Індикаторний
папір - 200 штук |
|
|
|
|
Гідроген
пероксид (пероксид водню), 30 або 35% - 100 мл |
х |
6 |
Небезпечний при
попаданні в організм |
|
Сірка
(порошок) - 0,05 кг |
|
5 |
Алерген |
|
Сухе паливо |
|
|
|
|
Вата |
|
|
|
|
Дерев'яні
скіпки |
|
|
|
|
Фільтрувальний
папір - 200 - 500 шт. |
|
|
|
Примітки:
1.
Знак у графі 2 „х”
означає, що речовина використовується тільки вчителем. Учням можна видавати
речовину у вигляді розбавлених розчинів.
Якщо у графі 2
стоїть знак „хх”, речовина потребує особливого ставлення через те, що має
високу фізіологічну активність у відносно малих дозах, підвищену пожежну
небезпеку.
Якщо особливої
примітки немає, то речовина використовується без обмеження за умови виконання
правил безпеки.
2.
Групи зберігання
речовин визначаються в першу чергу за їх хімічною сумісністю: при випадковому
змішуванні речовин однієї і тієї самої групи між ними не повинно бути взаємодії
або, якщо це виникає, продукти реакції і тепловий ефект не повинні викликати
небезпеку (графа 3).
3.
Дія на організм
визначається у графі 4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної
дії, у графі ставлять прочерк.
4.
Знаком (+) позначені
речовини, які потрапляють в організм, крім інших шляхів, через шкіру у
крапельно-зрідженому стані.
Додаток до Правил
безпеки під чає проведення навчально-виховного процесу в кабінетах
(лабораторіях хімії
загальноосвітніх навчальних
закладів
Групи
зберігання хімічних реактивів
|
Номер групи |
Загальні властивості групи |
Приклади
речовин із переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального
призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів |
Умови зберігання |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Вибухові
речовини |
У переліках немає |
Заносити в навчальний
заклад заборонено |
|
2 |
Виділяють під
час взаємодії з водою легкозаймисті гази |
Натрій, кальцій карбід |
У лаборантські й у шафі під замком або разом із легкозаймистими
речовинами |
|
3 |
Самозаймаються
при неправильному зберіганні |
У переліках немає |
|
|
4 |
Легкозаймисті
рідини |
Діетиловий етер, ацетон, бензен, етанол, бутанол |
У
лаборант- ськй у металевому
ящику |
|
5 |
Легкозаймисті
тверді речовини |
Сірка, фосфор червоний |
У лаборант-
ськй у шафі |
|
|
|
|
під замком |
|
6 |
Займисті
реактиви (окисники) |
Нітратна кислота, калій нітрат, натрій нітрат |
У лаборантській
у шафі окремо від 4-ї і 5-ї групи |
|
7 |
Речовини
підвищеної фізіологічної активності |
Йод, бром,
оксиди Барію, Кальцію, гідроксиди Калію, Натрію та Кальцію, амоній дихромат
та інші, наведені в пункті 3.3 розділу VI Правил |
У лаборант-
,ській у сейфі |
|
8 |
Малошкідливі
речовини і практично безпечні |
Натрій хлорид, сахароза крейда,
ортоборатна кислота, магній сульфат тощо |
У кабінеті в закритих шафах, у лаборантські й
у шафі |
Про вилучення некоректних виразів і канцеляризмів-
росіянізмів
Зважаючи на змістове наповнення дидактичного
матеріалу з хімії, що пропонується для надання відповідного грифа Міністерства
освіти і науки, необхідно вилучити некоректні вирази та
канцеляризми-росіянізми, які в них трапляються і наявні в лексиці вчителів
хімії:
1. Правильно «розміщення чи місце
елемента у Періодичній системі» замість «положення елемента у
Періодичній системі».
2. Правильно «елемент розміщений у другому періоді»
замість «елемент знаходиться у другому періоді» («знаходитися» доречне
тільки в прямому значенні цього слова, коли йдеться про процес і результат
пошуку).
3. Правильно «поширення у природі» замість «знаходження
чи розповсюдження у природі» (поширювати (поширюватися) - збільшувати в
обсязі, в масі чи просторі (поширювати інформацію). Розповсюджувати
(розповсюджуватися) - розподіляти по багатьох місцях чи скрізь, але не
суцільною масою, а окремими частками з маси (розповсюджувати газети, листівки
тощо).
4.
Правильно «застосовувати»
замість «знаходити застосування».
5.
Правильно «перебуватиу
стані...» замість «знаходитися у стані».
6. Правильно «визначити або обчислити», «встановити
формулу» замість «знайти масову частку», «знайти суму
коефіцієнтів» «знайти формулу».
7. У тексті лабораторних дослідів і практичних робіт треба
писати «порядок виконання роботи або послідовність
виконання роботи» замість «хід роботи або перебіг
роботи».
8.
Правильно «виконувати
досліди, дослідження, експеримент тощо» замість «проводити досліди, дослідження
чи експеримент».
9.
Правильно «здійсніть
перетворення» замість «проведіть перетворення».
10.
Правильно «реакція відбувається»
замість «реакція протікає чи проходить».
11.
Правильно «речовини
взаємодіють, реагують...» замість «речовини вступають в реакцію».
12.
Правильно «міститься
у складі» замість «входить до складу».
13.
Правильно «належати
до числа» замість «входити до числа» чи «відноситися до
числа».
14.
Правильно «добирати
коефіцієнти» замість «підбирати коефіцієнти».
15.
Правильно «запишіть
у таблицю» замість «занесіть у таблицю».
16.
Правильно «перетворюються
на. » замість «перетворюються у..».
17.
Правильно термін «рідкісноземельні елементи» замість
«рідкоземельні».
18.
Правильно «ряд активності
металів», а не «витискувальний ряд металів».
19.
Вияв металічних або
неметалічних властивостей може лише «посилюватися або послаблюватися»,
а не «збільшуватися чи зменшуватися».
20.
Треба писати/говорити «підвищення
тиску» замість «збільшення тиску», «зниження температури»
замість «зменшення температури». (Знижувати - знижувати рівень
технологічних факторів - тиску, температури, напруги, швидкості, або ж ступінь
якісних характеристик, наприклад активності, міцності (антонім - підвищувати).
Зменшувати - зменшувати кількісні параметри - кількість, масу, розміри, об’єм,
суму (антонім - збільшувати).
21.
Треба писати/говорити «одержувати,
отримувати, утворювати або синтезувати речовини» замість «добувати
речовини» (Добувати, видобувати - діставати з надр землі, з морських глибин;
процес промислового добування корисних копалин, наприклад нафти чи природного
газу; руду кар’єрним або шахтним способом добувають на підприємствах
гірничодобувної промисловості).
22.
Правильно «розведені
кислоти, розчини» замість «розбавлені», бо йдеться про водні
розчини, у яких розчинником є вода. (Розведений - розводнений, змішаний з
водою, внаслідок чого змінюється вміст кислоти у розчині); розбавлений
(калька з рос. мови від слова разбавитель - розчинник будь-якої природи) -
розріджений, змішаний з розчинником будь-якої природи, наприклад, фарбу
чи лак змішують з оліфою чи ацетоном, внаслідок чого змінюється їхня
в’язкість).
23.
Правильно «початкові
кількості речовини», «початкові суміші, реагенти або сировина»
замість «вихідні речовини». (Вихідні - утворені речовини, які виводять з
реактора (вихідні гази з доменної печі). Початкові - первинні дані чи показники
до початку експерименту, які стосуються взятих для дослідження матеріалів,
вибраних технологічних параметрів (початкові розчини, початкові маси, розчини з
початковою концентрацією, початкові умови, початковий тиск тощо, початкові
речовини або ж реагенти у хімічних реакціях, сировина у технологічних
процесах).
24.
Правильно «випари
сірки» замість «пари сірки» (Пара (вживається лише в однині) -
фізичний газуватий стан води (пара води). Випари - (збірна назва) продукти
випаровування або перегонки летких речовин (випари ртуті, випари етеру).
25.
Треба писати/говорити «кислотне»
стосовно середовища, яке має певне значення рН, зумовлене наявністю йонів Н+,
замість «кисле» (Кислотний, який вказує на наявність кислоти, містить
або виробляє кислоту; кислий - що має своєрідний гострий смак, схожий на смак
оцту, лимона тощо).
